ПАПІЛОМАТОЗ у собак

03.04.2023

Папіломи та папіломатоз часто зустрічається у собак. Папіломатоз собак - вірусне захворювання, спричинене вірусом з родини Parvoviridae, що характеризується ураженням слизових оболонок у вигляді бородавок. Збудник папіломатозу належить до групи ДНК-містких вірусів, включених до родини Papillomaviridae. Це найменший з усіх ДНК-містких вірусів. Він спричиняє трансформацію клітин і має видову специфічність.

ІНФІКУВАННЯ відбувається через пошкоджену слизову оболонку ротової порожнини, рідше через кон'юнктиву та шкіру. Інкубаційний період триває близько 1 місяця. Хвороба поширена всюди. Хворіють переважно молоді собаки.

ІНФЕКЦІЯ часто протікає у латентній (прихованій) формі, а носій вірусів представляє значну загрозу для інших собак. Якщо хвора собака пошкоджує папіломи, вживаючи тверду їжу або під час гри, розвиваються кровотечі та, як результат, хвороба ускладнюється вторинною інфекцією. Відомі випадки, коли папіломи приймали злоякісну форму, перероджуючись у чешуйчато-клітинну карциному.

ВІРУСНИЙ ПАПІЛОМАТОЗ поширений серед багатьох видів ссавців. Джерелом збудником є хворі тварини. Спосіб поширення - контактний. Зазвичай вірус передається при спільному утриманні хворих тварин зі здоровими. Найчастіше вірус проникає в організм через пошкоджену шкіру та слизові оболонки. Можливий перенос збудника голками для ін'єкцій, через одяг та взуття, засоби догляду за тваринами, іграшки тощо. Інкубаційний період 1-2 місяці.

ПАПІЛОМАВІРУСИ, потрапляючи на слизові оболонки та шкіру, індукують у них розвиток доброякісних новоутворень - папілом та бородавок, відповідно.

ІМУНІТЕТ. Після спонтанного одужання більшість собак набуває нечутливості до папіломатозу, однак у частини їхніх клітин зберігається вірусний геном, інтегрований в клітинний, так що імунні тварини можуть залишатися вірусоносіями, представляючи небезпеку для чутливих особин.

ПЕРЕБІГ ТА СИМПТОМИ. У більшості випадків папіломатоз виявляють у собак у віці від 1 до 4 років. Зазвичай, перші очаги ураження з'являються на губах, а потім поширюються. Гладкі, світло-рожеві, спочатку круглі папули пізніше розвиваються у великі, нерівні зростання слизової оболонки, подібні до морських анемонів або кольорової капусти. Їх може бути трохи, проте у окремих випадках папіломи буквально вкривають слизову оболонку щік, губ, ясен, язика та глотки. У подальшому можливе поширення на кон'юнктиву, повіки та шкіру тварини. Зафіксовані випадки ураження шкіри навколо носа та рота, а також - стравоходу. Іноді хвора собака не може повністю зімкнути щелепи, що може призвести до травматизації папілом. В останньому випадку кровоточиві новоутворення стають воротами для патогенних мікроорганізмів - бактерій та грибків.

ДІАГНОЗ зазвичай ставиться на основі клінічних симптомів, але може бути підтверджений лабораторними дослідженнями.

ЛІКУВАННЯ. Зазвичай захворювання протікає легко і може пройти самостійно. Для лікування застосовують системну хіміотерапію папіломатозу собак Вінкристином, Циклофосфамідом, Доксорубіцином або Блеоміцином.

Хірургічне втручання не завжди є доцільним, оскільки видалення папілом може призвести до їх подальшого поширення. Однак, якщо новоутворення викликає дискомфорт і затруднює ковтання, то хірургічне видалення є показаним. Нерідко для цього застосовують неінвазивні методики: кріохірургію, лазер або електрокоагуляцію.

Останнім часом для лікування папіломатозу все частіше використовують імуномодулятори.

При найменшій підозрі на наявність хвороби у Вашого собаки рекомендуємо негайно показати собаку ветеринарному лікарю.

Будьте здорові!
Завжди ваш Добродій