Злаковий рубіж: коли собаки вперше скуштували „людську” їжу

16.02.2025

Коли саме людина повністю приручила собаку, залишається предметом великих суперечок: одні експерти називають дату 14 000 років тому, а інші — 40 000 років тому. У будь-якому випадку, як тільки собаки почали взаємодіяти з людьми, їх раціон почав змінюватися — люди почали пропонувати собакам злаки і коріння.

Однак навіть через тисячоліття після цього собаки все ще не могли виробляти досить багато амілази — ферменту, який перетворює крохмаль в цукор. Він необхідний для перетравлення складних вуглеводів в овочах, зернах і фруктах.

Команда дослідників під керівництвом Сімоне Рампеллі, біохіміка з Болонського університету, секвенувала ДНК з 13 скам'янілих шматків собачого посліду — палеонтологи звуть такі скам'янілості копролітами. Їх виявили в Італії на території сільськогосподарського співтовариства бронзового століття в Солароло, приблизно в 130 кілометрах від Болоньї.

Копроліти, датовані періодом від 3450 до 3600 років тому, містили як тваринні, так і рослинні речовини: наприклад, пшеницю, виноград і баранину. Але вони також вказали, що стародавні собаки мали менше копій гена амілази у порівнянні з сучасними собаками.

Дослідники також виявили 56 видів мікробів, частина яких поширені в мікробіомі сучасних собак. Деякі з цих мікробів виробляють власну амілазу у великих кількостях, що дозволяло тваринам засвоювати крохмаль.

Вчені дійшли висновку, що неолітичні собаки відреагували на перехід на багату крохмалем дієту «розширенням мікробних функцій, пов'язаних з катаболізмом крохмалю, тим самим компенсуючи затримку реакції носія». Без цих мікробів собаки не могли б перетравлювати крохмалисті овочі та злаки, не засвоюючи їх поживні речовини.

Собаки в той час без діла вже не сиділи — вони пасли худобу або захищали присадибну ділянку, а багата вуглеводами дієта забезпечувала їм енергію для цього.

Завжди ваш Добродій